26 квітня 1986 року о 1:23 ночі на Чорнобильській АЕС вибухнув
четвертий реактор, спричинивши техногенну й екологічно-гуманітарну катастрофу .
Яскраве світло над станцією — і тиша, що обіцяла щось непоправне.
40 років минуло відтоді. Але ця дата не стає далі — вона залишається з нами, як шрам, що нагадує: людська мужність і людська помилка можуть існувати в одному місці, в одну мить.
Тисячі ліквідаторів їхали туди, знаючи про небезпеку. Пожежники гасили графітовий вогонь голими руками, розуміючи наслідки. Пілоти скидали пісок з гелікоптерів крізь радіаційну хмару. Шахтарі рили тунелі під палаючим реактором у темряві. Лікарі приймали опромінених, самі отримуючи дози. Вони не були надлюдьми – вони лише віддано виконували свою справу, поклавши на вівтар найдорожче – своє життя.
Зона відчуження досі мовчить, але ми — не мовчимо.
Сьогодні, 26 квітня 2026 року, ми вшановуємо всіх ліквідаторів наслідків аварії Чорнобильської АЕС. Світла і вічна пам’ять кожному.